-
1 годину
-
2 вводити комендантську годину
enact curfew, impose curfewУкраїнсько-англійський юридичний словник > вводити комендантську годину
-
3 запроваджувати комендантську годину
Українсько-англійський юридичний словник > запроваджувати комендантську годину
-
4 подовжувати комендантську годину
Українсько-англійський юридичний словник > подовжувати комендантську годину
-
5 скасовувати комендантську годину
lift a curfew, raise a curfewУкраїнсько-англійський юридичний словник > скасовувати комендантську годину
-
6 Замуж ввийти - не дощову годину пересидіти
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Замуж ввийти - не дощову годину пересидіти
-
7 hourly
1. adj1) щогодинний2) погодиннийhourly halt — військ. малий привал (відпочинок)
3) постійний, частий4) погодинний (про оплату)2. adv1) щогодини, кожної години2) з години на годину; в будь-який момент; постійно, весь час* * *I a1) щогодинний2) годинний; який відноситься до години3) постійний, частий4) погодинний ( про плату)II adv1) щогодини2) з години на годину; у будь-який момент; постійний; увесь час -
8 неблагоприятный
1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.* * *1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний\неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го
2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний -
9 пора
I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.* * *I п`орасм. порыII пор`адо сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі
до тех пор — до то́го ча́су, до́ти
до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)
на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше
на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́
о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об
э́ту — по́ру
в цей час, в цю — по́ру; по
поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́
с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна
с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су
с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́
с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як
с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р
2) в знач. сказ. час, пора́ -
10 комендантська година
-
11 daylight-saving
nпереведення влітку годинникової стрілки на годину вперед (в державному масштабі)* * *nпереведення улітку годинниковий стрілки на годину вперед у державному масштабі; перехід на літній час -
12 horary
adj1) годинний2) що позначає години3) щогодинний; що триває годину4) короткочасний, хвилинний* * *a1) часовий; який вказує час2) щогодинний3) який триває годину; короткочасний -
13 night
1. n1) ніч; вечірat night — вночі; увечері
all night long — всю ніч, протягом усієї ночі
night after night — щоночі, щовечора
by night — протягом ночі; під покровом ночі; вечорами
last night — минулої ночі; учора ввечері
night off — вільний (від роботи) вечір
to have a good (bad) night — добре (погано) спати вночі
2) темрява, пітьмаfirst night — театр. перша вистава, прем'єра
2. adj1) нічнийnight binoculars — військ. нічний бінокль
2) вечірній3. vпровести ніч; переночувати* * *I [nait] n1) ніч; час від настання темряви до світанку або від 6 години вечора до 6 години ранку; вечірnight out — вихідний вечір прислуги; юp. частина доби, що починається через годину після заходу сонця, що закінчується за годину до сходу сонця
2) вечір, відведений або призначений для якого-небудь заходуfirst night — прем'єра ( вистави); вечірка, гульня
3) пітьма, темрява, морокeternal night — вічний морок, смерть
4) як компонент складних слів ( night-) нічний; вечірнійII [nait] aнічний; який відбувається після настання темряви; вечірній -
14 under
1. n1) те, що не відповідає стандарту (визначеному розміру, визначеній нормі)2) радіопрограма (телепередача), яка зайняла менше часу, ніж було відведено3) військ. недоліт (снаряда тощо)2. adj1) нижчий; підлеглий; підкорений; підпорядкований; нижчестоящий; який займає нижче становище3) тихий, приглушений (про звук)4) менший; нижчий за встановлену норму; що не відповідає стандарту (нормі)3. adv1) униз2) унизу, нижче; нижче рівня води3) далі4) під5) за обрій, за обрієм; за горизонтом)the sun went under an hour ago — сонце сховалося за обрієм годину тому; сонце зайшло годину тому
6) меншеto keep under — а) пригнічувати; б) не давати поширюватися
to knuckle under — підкорятися, поступатися
4. prep1) підunder the sun — під сонцем, на цьому світі
2) біля, коло3) у, в, під4) за, при, в епоху, за часів5) під, в, у (про становище)6) за (домовленістю, згодою)7) менш як, нижче, до8) під (ім'ям)to be under a cloud — а) перебувати під підозрою; б) бути у скрутному становищі
* * *I a1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа2) тихий, приглушений ( про звук)3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище4) менший; що не відповідає стандарту або нормі5) cл. безвихідне положенняII = ; advto get out from under — виплутатися; розв'язатися з ким-н., чим-н.
1) рух до низу, під який-н. предмет внизget under quick! — лізь скоріше донизу!; положення нижче чого-н. внизу, нижче; місце, що знаходиться далі в книзі, статті нижче, далі as under як сказано нижче; положення нижче рівня води или рух під воду под; положенняе за горизонтом або рух за горизонт (про сонце) за. горизонтом
ten dollars or under — десять доларів або (навіть) менше; більш молодий вік молодіше
3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-нIII = under IV ato keep under — не давати розповсюджуватись; пригнічувати, тримати під гнітом
1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру3) вiйcьк. недолітV prep1) знахождення під яким-н. предметом підunder the bed — під ліжком; розташоване нижче якого-н. предмету або безпосредньо під ним під
the village lies under a mountain — село розташоване у підніжжя гори; знахождення поруч з чим-н. біля, під
under the very pole — біля самого полюса; знахождення під поверхнею чого-н. або нижче якого-н. рівня під; рух під яким-н. предмет або проходження під яким-н. предметом під
2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою підunder pressure — під тиском; вимушенність, зв'язанність обіцянкою під, по; знахождення під яким-н. впливом; під, в
under the impression that — під враженням того, що
3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, уto fight under smb — битися під чиїм-н. командуванням; віднесення до якого-н. громадськоиу ладу, епосі, правлінню під, за; в ( епоху), в часи
4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, приunder such [any]conditions — в таких [в будь-яких]умовах; під рушницею
5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієсловаthe matter is under discussion [consideration] — питання обговорюється [розглядається]
under repair — в ремонті; ремонтується
6) включення в главу, розділ під, в, на7) ім'я (часто вигадане), псевдонім підunder an assumed name — під вигаданим /чужим/ ім'ям
8) наявність підпису, дати заunder smb 's signature — за чиїм-н. надписом
9) менша кількість менше; нижчеunder Ј5 — менше п'яти фунтів; більш молодий вік до, молодше; відступ від якого-н. стандарту, встановленого розміру, кількості менше, нижче
10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижчеa field under wheat [grass] — поле під пшеницею [травою], поле, засіяне пшеницею [травою]
under one's nose — див. nose
under one's breath — тихим голосом; пошепки
-
15 hourly
I a1) щогодинний2) годинний; який відноситься до години3) постійний, частий4) погодинний ( про плату)II adv1) щогодини2) з години на годину; у будь-який момент; постійний; увесь час -
16 night
I [nait] n1) ніч; час від настання темряви до світанку або від 6 години вечора до 6 години ранку; вечірnight out — вихідний вечір прислуги; юp. частина доби, що починається через годину після заходу сонця, що закінчується за годину до сходу сонця
2) вечір, відведений або призначений для якого-небудь заходуfirst night — прем'єра ( вистави); вечірка, гульня
3) пітьма, темрява, морокeternal night — вічний морок, смерть
4) як компонент складних слів ( night-) нічний; вечірнійII [nait] aнічний; який відбувається після настання темряви; вечірній -
17 година
тяжкая) лиха година, нещасна година, чорна година, злигодні. В годину бедствий - під лиху годину, під лихоліття.* * *1) (время, ознаменованное важными событиями) торж. годи́на, час, -у, ро́ки, -ків и роки́, -кі́в2) ( час) годи́на -
18 недобрый
прлг.I. 1) недобрий (для кого, до кого), (злой) лихий, злий; (негуманный, бесчеловечный) нелюдяний (для кого); (неприязненный) недобрий, неприязний (до кого). [В (його) голосі забриніло щось жорстке, недобре (Л. Укр.). Лиха людина (Київщ.). Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні (Свидн.). Хто (з нас був) неприязний, - щоб добрости вчився (Самійл.)];2) (дурной) недобрий, лихий, (нехороший) негарний, поганий; (неблагоприятный) недобрий, лихий, злий. [Прийшли вісті недобрі (Шевч.). Слава на все село недобрая стала (Шевч.). Надійде година злая (Рудан.)]. -рый глаз - лихе (пристрітне, наврочливе, урічливе, урічне) око. [Лихим оком глянули на нас (Гоголь)]. -рое дело (о грабеже, разбое) - лихе діло, лихий учинок, злочинство. -рые люди (молодцы) - недобрі люди (хлопці). -рое место - нечисте місце. -рый товар - недобрий (недобротний, поганий) крам. В -рый час - в недобру (лиху) годину, в недобрий час, недоброї (лихої) години. [Шануйтеся в недобру годину (Шевч.). В недобрий час з того нерівні ти насміялась (Шевч.)].II. Недобрый, сщ. -1) недобрий (-рого), лихий, злий (-ого). [З лихими я лиха, а з добрими добра (Кониськ.)];2) (чорт) лихий, нечистий (-ого), нечиста сила, дідько. [Приніс його лихий (Київщ.)].* * *1) прил. недо́брий; ( злой) лихи́й, злийв \недобрыйое вре́мя, в \недобрый ую по́ру, в \недобрыйый час — в недо́бру (в лиху) годи́ну
в недо́брий (в лихи́й) час; глаза́ горе́ли \недобрый ым огнём — о́чі блища́ли недо́брим вогне́м
\недобрыйая усме́шка — недо́бра (зла) по́смішка
\недобрыйое ме́сто — пога́не (лихе́) мі́сце
\недобрыйые лю́ди — ( о разбойниках) лихі́ (недо́брі) лю́ди
\недобрыйые ру́ки — ли́хі (злі) ру́ки
\недобрыйый глаз — лихе́ (недо́бре) о́ко
\недобрыйый сон — недо́брий (пога́ний) сон
помина́ть (укоря́ть) \недобрый ым сло́вом — зга́дувати (доріка́ти) недо́брим (лихи́м) сло́вом
2) в знач. сущ. миф. лихи́й, -ого, нечи́стий -
19 пережидать
переждать пережидати, переждати, сов. перечекати, перетривати, перебути що, пересиджувати, пересидіти, (остановившись) перестоювати, перестояти що, (погодить) перечасувати, перегодити, пробавитися. Срв. Выжидать. -ждать дождь, день-другой - переждати, перечекати, пересидіти, перестояти дощ, день-два дні. [Зашлюбитись - не дощик перечекати. Заміж вийти - не дощову годину пересидіти]. -ждать тяжёлое время - переждати, перетривати, перебути лиху годину. Нужно -ждать, ничего не поделаешь - треба переждати (перечасувати, перегодити) - нічого не зробиш. -ждать неделю - переждати тиждень; перетижнювати. -ждать некоторое время - переждати, перечекати, пересидіти, перечасувати, перегодити, перепустити деякий час. Давай ждать, кто кого -ждёт - давай ждати (чекати), хто кого пережде (перечекає). -жидаем его со дня на день - наджидаємо (дожидаємо) його з днини на днину. Пережданный - пережданий.* * *несов.; сов. - пережд`атьперечі́кувати, перечека́ти, пережида́ти, пережда́ти; (несов.: повременить) перегоди́ти, перечасува́ти; ( ожидать сидя) переси́джувати, переси́діти; ( ожидать стоя) пересто́ювати, пересто́яти -
20 погода
1) погода, (хорошая) година, ум. погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да - година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (гал.) верем'я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем'я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду - (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да - погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да - негода (ум. негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (мн.), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, - негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да - дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (мн.), плюта. Мокрая -да - мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да - хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да - суховітриця. Переменчивость -ды - мінливість погоди. Какая теперь -да? - як тепер надворі? -да установилась - на годині стало. Стоит хорошая -да - на годині стоїть. Была хорошая -да - стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей - клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) - безл. випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды - розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) - занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да - на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) - задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды - дожидати марно;2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да - знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.* * *пого́даплоха́я \погода — пога́на пого́да; ( ненастье) него́да
хорошая \погода — до́бра (га́рна) пого́да; ( вёдро) годи́на, пого́да
См. также в других словарях:
Под злую годину. — Под злой час. Под злую годину. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
в добрую годину — нареч, кол во синонимов: 2 • в добрую пору (2) • вовремени (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
за годину — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дай боже, щасливу годину! — Продовження привітання в хаті, в приміщенні: Як ся мате? Ци сте здравы? Покусьціцька; як вы там? Сідайте, повісте, што нового? Боже запват, та нич; а што у вас? … Словник лемківскої говірки
година — (3) 1. Время, пора: Уже бо, братіе, невеселая година въстала, уже пустыни силу прикрыла. 19. Нъ се зло княже ми не пособіе: наниче ся годины обратиша. Се у Римъ кричатъ подъ саблями Половецкыми, а Володимиръ подъ ранами. 27 28. О! стонати Рускои… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
година — ГОДИН|А (72), Ы с. 1. Время, промежуток той или иной длительности: воини… поздьны ради годины. ѡрѹжиѥ съложивъше. и ѡгнь съгнѣтивъше. вечерю собѣ готовлѩхѹ. ЖФСт XII, 150 об.; пьрвыи чѩ(с) ѿ того д҃не поѥть(с) въкѹпь съ заѹтрьнею съ пѣ(н)ѥмь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
годинний — а, е. 1) Який триває годину (див. година I 1)). Годинна лекція. || Розрахований на кожну годину; який припадає на кожну годину; погодинний. 2) Прикм. до година (у 4 знач.) … Український тлумачний словник
Евлампий Введенский — епископ Калужский и Боровский. С1788 года префект Троице Сергиевой духовной семинарии, а с 1792 года ректор той же семинарии. С 23 июля 1795 года ректор Московской духовной академии. В1798 году возведен в сан архимандрита и назначен настоятелем… … Большая биографическая энциклопедия
Феофан Чарнуцкий — (в миру Феодор) епископ нижегородский и алатырский (1753 1773), происходил из малороссийской фамилии Чарнуцких и родился около 1710 года в городе Чарнухах. После домашнего воспитания обучался около 1732 г. в Киевской академии. В августе 1735 г.… … Большая биографическая энциклопедия
годи́на — ы, ж. 1. высок. Пора, время, ознаменованные важными общественными событиями. Година бедствий. □ Русский человек в годину испытаний всегда находил в себе огромную силу духа. Тихонов, Ленинград принимает бой. 2. книжн. устар. Час. День каждый,… … Малый академический словарь
Ще не вмерла Украина — Это статья о гимне Украины. О гимне Украинской ССР см. Гимн Украинской ССР. Ще не вмерла Україна русск. Ещё не умерла Украина Ноты гимна Украины. Автор слов Павел Чубинский, 1862 Композитор Михаил Вербицкий, 1863 Страна … Википедия